9 березня 60 студентів і 8 викладачів відвідали музично-літературну присвяту Кобзареві «Ну що б, здавалося слова …?» у Будинку культури ім. Івана Кулика.

Протягом двох годин глядачі слухали декламування найбільш відомих творів Шевченка. Та найбільше усім присутнім сподобалася співана поезія Тараса у бардівському, роковому та класичному виконанні артистів музично-драматичного театру та оркестру.

10 березня студенти нашого технікуму також пройшлися шляхами Тараса, взявши участь у літературній грі «Іду з дитинства до Тараса..», виявивши свою обізнаність із творчістю Шевченка. У грі взяли участь дві команди студентів-першокурсників: «Тарасівці» і «Ерудити» та глядачі — уболівальники. Гра складалася із трьох раундів. У першому раунді пропонувалося 12 запитань, кожне з яких мало 4 варіанти відповідей. Вибрати потрібно було одну правильну. У 2 раунді кожному з шести гравців пропонувались запитання з 6 різних тем життя і творчості поета: «Дитинство Тараса», «Поезія поета», «Літературна спадщина», «Шевченко-художник», «Заслання поета», «З якого це твору…» У 3 раунді необхідно було назвати події, які відбулися у житті Шевченка у вказані роки. Поки журі підбивали підсумки, ведучі провели конкурс із вболівальниками. Перемогу здобула команда «Ерудитів». Після закінчення гри всі охочі мали змогу переглянути виставку-портрет «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…».

Сьогоднішня гра – це справжнє свято Кобзаря, його вічної, нев’янучої творчості, полум’яного слова. Коли нам тяжко, коли смуток гризе душу, припадімо спраглими вустами  до його цілющого джерела, щоб знову відчути силу жити для рідного народу.

В дні перемог і дні поразок,
В щасливі дні і дні сумні,
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої сумні.
Іду крізь свята, і крізь будні,
Крізь глум юрби і суєту,
Ні, не в минуле, а в майбутнє
До тебе я, Тарасе, йду…