Сказати хочу стільки та мовчу… Я в пам’яті запалюю свічу

27 січня весь світ відзначає 75-річчя Міжнародного дня пам’яті Голокосту. В це й день 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (територія Польщі). Попри те, що Голокост відбувся у 1933-1945 роках, вшанування пам’яті жертв розпочалося лише у XXI столітті, коли Генеральна Асамблея ООН 1 листопада 2005 року прийняла резолюцію № 60/7. Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і отримало назву – Голокост призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистській Німеччині.

З метою ознайомлення юнацтва та молоді з трагічними сторінками історії та з нагоди відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в бібліотеці технікуму 28 січня відбулась година пам’яті «Сказати хочу стільки та мовчу… Я в пам’яті запалюю свічу» для студентів груп Ф-5, Ф-7 та групи Т-5.

На заході бібліотекар Тінякова М.М. зачитала опубліковані в періодичних виданнях свідчення очевидців, назвала історичні факти, які увійшли в історію Голокосту як трагедія ХХ століття.

Студенти вшанували пам’ять всіх невинно розстріляних, закатованих, задушених у газових камерах, виснажених голодом і примусовою працею жертв тоталітаризму та нетерпимості.

Книжкова експозиція «Український Голокост: погляд із сьогодення», на якій представлені документальні свідчення, книги, матеріали функціонує в читальній залі бібліотеки. Події та жахіття тих років повинні знати і пам’ятати сучасники.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повториться! Будемо пам’ятати…