В четверту суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію

Головною причиною голодомору 1932—1933 рр. була цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Адже сам Сталін визнавав, що загальний урожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте держава цілеспрямовано конфісковувала більшу їх частину, в т. ч. зерно, яке призначалося для насіннєвого, страхового і фуражного фондів, ігноруючи заклики і попередження українських представників з місць. Це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як штучний.

За розпорядженнями Москви, заборонялась будь-яка торгівля у сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув’язнення і розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій.

Не оминув голодомор і Черкащину. За приблизними підрахунками жертвами голоду стали близько 150 тис. черкащан. Серед них було багато дітей, в багатьох селах позакривалися школи, бо не було кому до них ходити.

Голод, що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на початку  1933 р. За підрахунками дослідників, в Україні щодня помирало голодною смертю 25 тис. осіб, щогодини – 1 тис, щохвилини – 17.

Це  трагедія, масштаби  якої неможливо збагнути, голод травмував націю, залишивши на її тілі глибокі соціальні, психологічні та демографічні  шрами, які  вона носить до сьогодні.

З метою вшанування жертв  страшних трагедій:  Голодомору 1932-1933 рр. та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років,   студенти та працівники закладу взяли участь в Загальноукраїнській акції «Засвіти  свічку».  Організовано відеоперерву «Голодомор 1932-1933 років: історія трагедії», перегляд фільму «Голодомор 1932-1933 рр. Постгеноцидний синдром» та з обговоренням для груп ХТфб-6, СПфб-3, Тфб-3, ПТфб-1, СПфб-1, Тфб-1. У кабінеті історії оформлено виставку  «Голодомор 1932-1933 рр.».