Гуртожиток — наш другий дім

Упродовж місяця українці знову вимушені  повернутися до багатьох незручних карантинних реалій. З одного боку усі обмежили спілкування, з іншого, отримали чудову нагоду побути наодинці з сім’єю.

Найважче сповільнити та стишити звичний уклад життя одній із найактивніших частин населення – студентству.  Проте доводиться прийняти ситуацію в обмін на безпеку та здоров’я: своє, батьків, рідних, близьких та всіх інших.

Очевидно, що після оголошення локдауну і наш студентський гуртожиток спорожнів, але це не означає, що він став безлюдним – він «живе».  Попри запровадження суворого карантину, дотримуючись рекомендацій Міністерства освіти та науки України, з гуртожитку  студентів не виселяли. На даний момент у гуртожитку перебувають студенти випускних груп, студенти, які працюють (вони принесли довідки з місць роботи, на вахті є список, згідно з яким вахтери пропускають у гуртожиток)  та ті, у яких немає змоги навчатися дистанційно вдома, тому для повноцінного навчання таких студентів у гуртожитку є інтернет.

Студентська молодь і персонал гуртожитку проінформовані про заходи безпеки у зв’язку з поширенням COVID–19.  Створено інформаційні куточки, облаштовано місця для ізоляції студентів із симптомами гострих респіраторних захворювань, якщо виникне така необхідність. Медичний працівник постійно готовий надати першу допомогу в разі потреби.

Понад усе в студентській другій домівці дбається про здоров’я та безпеку наших мешканців, тому всі дотримуються  встановлених санітарних норм й інших рекомендацій, запроваджених на період локдауну. Систематично обробляються приміщення, коридори, ручки дверей засобами дезінфекції. Чергові у гуртожитку працюють у масках, а також використовують антисептик, систематично проводять усі рекомендовані санітарні заходи.

Також у  гуртожитку технікуму було посилено пропускний режим.  Щодо гостей, то в гуртожитку  із цим суворо. Відповідальні вахтери, які знають усіх, хто  мешкає, не пропустять нікого стороннього, тим паче під час локдауну, коли студентів обмаль.

Але попри все, всі налаштовані оптимістично, зберігають надію, що пандемія коронавірусу піде на спад  і студенти, і викладачі технікуму у доброму здоров’ї повернуться до звичних умов праці та навчання. Тож сподіваємося, що невдовзі спорожнілі і незвиклі до тиші стіни гуртожитку будуть відлунювати голосами та сміхом наших студентів.