Лаври і терни Михайла Старицького

Прекрасна земля України виростила багатьох великих людей. Багатьом синам і донькам вона дала свою життєстверджуючу силу. Серед славних імен – ім’я видатного українського поета і драматурга, прозаїка і перекладача, організатора української театральної справи та активного громадського діяча Михайла Старицького, який народився 14 грудня 1840 року. Він став справжнім живильним джерелом для української культури, а самовіддане служіння та напружена праця зробили його широко відомим і за межами Батьківщини.

Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»).Окрема частина поетичної творчості письменника – його інтимна лірика («Монологи про кохання»). Деякі ліричні поезії Старицького стали народними піснями («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «Туман хвилями лягає»).

Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п’єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з яких соціальні драми «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893). Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890).

Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899). В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій та сильних характерів.

Літературну творчість поет вдало поєднує з театральною діяльністю – разом із Миколою Лисенком він організував Товариство українських акторів. Відчуваючи обмеженість українського сценічного репертуару, Старицький пише низку п’єс за сюжетами інших авторів. Так, за мотивами творів М. Гоголя на українські теми, були створені п’єси «Різдвяна ніч», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Циганка Аза», Чорноморці», «За двома зайцями», лібрето до опери М. Лисенка «Утоплена, або Русалчин Великдень».

Для більшості читачів він залишається драматургом, поетом, прозаїком, автором комедії «За двома зайцями» та поезії «Виклик» («Ніч яка місячна, зоряна, ясная…»). І далеко не всі знають його як перекладача (його перу належить перший україномовний переклад трагедії Шекспіра «Гамлет»), видавця, режисера, актора, засновника українського професійного театру, мецената. Вся його багатогранна творча діяльність була підпорядкована піднесенню української національної культури на світовий рівень.

До 180 – річчя від дня народження М. П. Старицького (1840 – 1904), письменника, драматурга, режисера, поета, перекладача, культурного та громадського діяча в бібліотеці ЧКХТБ підготовлено книжкову виставку  «Лаври і терни Михайла Старицького».

Експозиція презентує найвідоміші твори автора, дослідження його життя та творчості іншими авторами, а також літературу, що розкриває роль М. Старицького у формуванні українського театру.

Мистецька спадщина Старицького живе повним життям і сьогодні. Вона активно впливає на наших сучасників, зберігаючи не тільки історико-пізнавальну цінність, а й виховну та естетичну. І так приємно довгими зимовими вечорами за філіжанкою кави згадати стару добру класику.