Поезія – Всесвіту голос

 

Початок весни багатий на визначні події для всіх, хто полюбляє книгу та читання. У березні народився наш Кобзар – Тарас Шевченко і ластівка сучасної української поезії Ліна Костенко, а 21 березня наша країна буде святкувати Всесвітній день поезії. Чи задумувались ви коли-небудь, звідки з`являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати так, що від них сильніше б`ється серце і захоплює подих? Поетичне слово містить у собі незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.

Віддавна саме поезія найпершою реагувала на всі події, які змінювали хід історії і життя людини. Поезія формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання не тільки автора, а й читачів. Кожен з нас знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.

16 березня в читальній залі бібліотеки технікуму відбувся вечір «Поезія – Всесвіту голос», присвячений Всесвітньому дню поезії. У заході взяли участь студенти групи ХТфб – 1.

Студенти долучилися до творчості поетів нашої сучасності та поетів-шістдесятників. Лунали вірші улюблених авторів. Кириченко Єгор продекламував поезію Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…», Шевченко Анна — поезію Василя Симоненка «Не лицемірити, не чванитись пихато…», Хрипко Анастасія ознайомила присутніх з поезією «Дзвенить у зорях небо чисте…» Дмитра Павличка. Студенти прослухали пісні «Чорнобривці» на слова Миколи Сингаївського та «Пісню про рушник» Андрія Малишка.

Поезія збагачує наш внутрішній світ. Доцільно згадувати про неї не тільки 21 березня, оскільки вірші спонукають мрії втілювати в реальність, фарбуючи життя в насичений колір.