Тарас Григорович Шевченко – український поет і художник, прозаїк і етнограф, революціонер-демократ, який вільно писав як українською, так і російською мовами. За Шевченком і про Шевченка відзняли десятки фільмів. Його іменем названі десятки вулиць, навчальних закладів, бібліотек, театрів, музеїв. Його творчість є невичерпним джерелом досліджень істориків, літературознавців, художників, а його внесок у розвиток української культури неоціненний. Його твори перекладено понад 100 іноземними мовами. Саме Великому Кобзареві, як діячеві культури, встановлена найбільша кількість монументів, загалом їх до півтори тисячі у 36 країнах світу… Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

З нагоди вшанування пам’яті Тараса Шевченка для пробудження національної свідомості студентів  у Черкаському комерційному технікумі  було проведено ряд заходів.

 

Під час відеоперви студенти технікуму мали можливість почути цікаві факти із життя Тараса Григоровича Шевченка: дитинство та перші заробітки, шлях художника, жіноцтво у житті поета, період заслання.

 

Під час традиційного конкурсу читців-декламаторів творів Т.Шевченка студенти декламували вірші, уривки з його поем та крилаті вислови.

 

Цікавою була екскурсія студентів 1-го курсу до Музею «Кобзаря» Т.Г.Шевченка, який часто називають єдиним музеєм однієї книги. Першокурсники дізналися про історію видання збірки поета, джерела його творчості у різний період життя, про найцікавіші видання; простежили еволюцію ілюстрування шевченківських творів, а також побачили «Кобзарі» у перекладах мовами народів світу.

 

У центрі нашого міста встановлено пам’ятник, до якого студенти принесли квіти, щоб вшанувати Великого Кобзаря.

 

Загалом Тарас Григорович був вільним лише 12 років із 47 років свого життя. Однак це не завадило йому впливати не лише на сучасників, а й на майбутні покоління українців.

Вірші Шевченка 206-річної давнини ідеально лягли на нашу реальність: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!». Ці рядки з поеми «Кавказ» стали неофіційним гаслом Революції Гідності.

Популярність нашого земляка зростає з кожним роком. Тарас Шевченко існує поза часом. Він був актуальним два століття тому, а сьогодні він ще більше стає актуальнішим,  адже його називають пророком, духовним батьком української нації.

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ

І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жни́ва!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого. Волі! волі!

Братерства братнього! Найшли,

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

Великих слов велику силу,

Та й більш нічого. Кричите,

Що Бог создав вас не на те,

Щоб ви неправді поклонились!..

І хилитесь, як і хилились!

І знову шкуру дерете

З братів незрящих, гречкосіїв,

І сонця-правди дозрівать

В німецькі землі, не чужії,

Претеся знову!.. Якби взять

І всю мізерію з собою,

Дідами крадене добро,

Тойді оставсь би сиротою

З святими горами Дніпро!