Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення.

На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні й церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства. Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.

До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих і господарських будівель, а також усіх предметів, що використовуються під час богослужіння. Свячена на Водохреще вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб. Деякі священики переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. Щоб свячена вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків.

За тиждень до свята чоловіки вирубують із річкового льоду хрест великого розміру, обливають червоною фарбою або й просто буряковим квасом. На березі річки, знову ж таки біля льодового хреста, відбувається ще одне нетривале святкове богослужіння, потім священик занурює в річкову воду (в ополонку, йордань) хрест під спів хору. Ось тепер вода вважається освяченою, і люди набирають з ополонки у принесений із собою посуд свячену воду. За народними віруваннями, коли священик опускає хрест у ополонку, з річки вистрибує нечиста сила, і гуляє вона землею до тої пори, поки якась жінка не випере в річці білизну

На Водохреща прийнято йти до водойм, занурюватися у крижану купіль.

Якщо зважуєтесь зробити це вперше, задумайтесь, що вас штовхає на такий вчинок. Іти «за компанію», «на спір», щоб перевірити свої фізичні можливості — ​не варто. Незважаючи на твердження, що йорданська вода змиває всі проблеми і хвороби, при відсутності віри ефекту не буде. Лікарі застерігають, що при хронічних захворюваннях серцево–судинної, дихальної, ендокринної та нервової систем, запаленнях, патологіях внутрішніх органів треба проявляти зважений підхід до водохрещенських традицій. Не варто вибиратися до водойми наодинці, тим більше, хильнувши «для відваги» спиртного. Підготуйте рушник, суху білизну, щоб швидко розтерти тіло і переодягнутися. Не стрибайте у воду відразу — ​розігрійте організм, виконавши кілька гімнастичних вправ на березі. Перед зануренням не забудьте перехреститися. «Виринувши», швидко витріться, одягніться, випийте гарячого чаю. І нехай відчуття благодаті буде з вами завжди!