Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-й сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.

Саме  в цей день в читальній залі бібліотеки технікуму відбувся захід, присвячений геніальній українській поетесі і письменниці Ліні Костенко. В заході взяли участь студенти  груп СП-6  і  ХТ-3.

Поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство. Запрошена гостя з Обласної бібліотеки для юнацтва ім. В.Симоненка Руслана Олексіївна допомогла студентам поринути у світ прекрасної, чарівної поезії Ліни Костенко.

Руслана Олексіївна розповіла присутнім про життєвий і творчий шлях поетеси, про обмеження свободи творчої думки, про довгі роки мовчання, коли нічого не потрапляло до друку. Згадала, що саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала над своїм найвидатнішим твором — романом у віршах «Маруся Чурай».

А на  екрані присутні бачили фото поетеси, її родини, слухали запис її віршів у виконанні Богдана Ступки, Ольги Сумської. З великим натхненням  читали поезії Ліни Костенко. Зворушливим було декламування поезії «Світлий сонет» у виконанні студентки гр.СП-6 Спіркіної Альони.

Ліна Костенко – письменниця, поетеса, яка має безліч нагород. Свого часу вона відмовилась від звання Героя України, так як для неї політичні заслуги неважливі, тому що покликання письменника — лише писати. Ліна Костенко — почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів, лауреат Державної премії ім.Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»); лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги (2000).

Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Ліна Костенко пише: «Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

На завершення заходу прозвучала зворушлива поезія «Люди, будьте взаємно красивими » у виконанні Ольги Богомолець.