
Сьогодні, в буремний, неспокійний вік нам, як ніколи, потрібні сила духу Шевченка, його віще Слово і незламна віра в те, що “буде правда між людьми”. Він був сином мужика і став володарем в царстві Духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Творчість Шевченка багатогранна, як і його талант. Глибокий лірик, творець епічних поем, драматург й всебічно обдарований митець Тарас Шевченко з`явився на світ весною, щоб стати совістю України, її символом, її проліском. Саме в перші дні весни український народ вшановує свого Кобзаря.
11 березня у межах виконання Державної цільової програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності в читальній залі бібліотеки коледжу відбулася літературна година «Тарасові музи». У заході приймали участь групи Тфб 6-09-23, ПТфб 7-09-23, Ффб 4-09-23 під керівництвом Тищенко О.Л.
Товариству була запропонована яскрава книжково-журнальна виставка та презентація життя і творчості Тараса Шевченка. Під тихий фоновий супровід ліричної української мелодії бібліотекарка Тінякова М.М. відкрила невідомі пересічному українцю сторінки життя Кобзаря. Особистість Шевченка навіть при значній кількості різноманітних дослідницьких матеріалів залишається непізнаною в усій своїй повноті. Не піддається поясненню той феномен, що будучи за соціальним походженням з самої найнижчої верстви царської імперії – кріпаків, в житті Тарас Шевченко був не просто “аристократом духу”, але фактично аристократом в усьому. Також крізь всю біографію Митця простежується повага до жінки. Тарас Шевченко високо цінував справжнє кохання, ідеалом якого була чистота стосунків, жертовність, відданість. Лірика Шевченка вражає своєю щирістю. Друг поета Павло Чубинський згадував: «Я завжди радів, коли йому хтось подобався. Тоді благородна його натура робилася ще художнішою і він працював з великим завзяттям».
Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай!
(Тарас Шевченко «Молитва»)
На протязі літературної години студенти декламували вірші Тараса Шевченка, що найбільш припали їм до душі. Виступали: Мушенко Ліана і Гринюк Федір з групи ПТфб 7, Вєдрова Вероніка та Дружченко Поліна з групи Тфб 6. На жаль, доля не подарувала поетові щасливого кохання, але закоханість надавала наснаги до написання неповторних творів, які покоління українців передають своїм нащадкам. В кожній українській родині на книжковій полиці стоїть «Кобзар» Тараса Шевченка. Хочеться побажати всім нам любити Україну і рідну мову так, як любив Тарас Шевченко. Для його пам`яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам`ятником.






