Сьогодні свій ювілей, 95 років, відзначає видатна письменниця, шістдесятниця, яка стала символом епохи в українській культурі, – Ліна Костенко.
Її мудрі, влучні й проникливі рядки назавжди закарбувалися в національній свідомості. Поезія і проза Ліни Василівни надихають, пробуджують, змушують замислитися над глибиною історичної пам’яті, вчать відстоювати правду й боротися за власні ідеали та цінності.
За свою творчість Ліна Костенко була номінована разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем на Нобелівську премію з літератури. Також вона стала однією із перших лауреаток Шевченківської премії, а ще була лауреаткою Премії Антоновичів. Але попри це поетеса відмовилася від звання Героя України, заявивши, що “політичної біжутерії не носить”. У 2022 році її нагородили Орденом Почесного Легіону за цивільні та військові заслуги.
Під час повномасштабної війни Ліна Костенко продовжує залишатись у Києві. Вона вкрай рідко виходить на публіку і відмовляється від інтерв’ю, називаючи це простою балаканиною. Проте її творчість й громадянська позиція залишаються слугувати Україні.
Ліна Костенко залишила нам багато глибоких думок, які актуальні й сьогодні. Запам’ятаймо хоч деякі:
- Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
- Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
- Поки що я можу з жахом сказати: докотили Україну до прірви і поки не з’явиться ота цивільна відвага в людях, доти вона так і буде ця Україна – декоративна.
- “А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни”.
Дякуємо Ліні Василівні за її чесне й вільне слово – силу, що змінює покоління та многая літа ювілярці!